четверг, 13 ноября 2014 г.

"Вершина Замку" м.Хуст. Закарпатська область

Вже третій рік підряд традиційно закриваю сезон в теплому Хусті. І цього разу з погодою пощастило. Як завжди вся «еліта» Закарпаття на місці і тому просто покататись ніколи не виходить.

понедельник, 22 сентября 2014 г.

МТБ марафон Пилипець 2014 і Містер Гимба

З кождним днем очікування заключного карпатського марафону ловив себе на думці, що хочу лише одного, хорошої погоди , щоб отримати від гонки, траси і погоди максимальне задоволення.
Приїхали на змагання за день до старту великим ужгородським десантом, щоб гарно виспатися і з повними силами стартанути гонку. Зупинилися як завжди в Шепоті Карпат, круий байкфрендлі готель, хороша кава, кафе, піцерія, магазин і головне старт все в 4 кроках :)
Як завжи обираю найважчу і найпрестижнішу дистанцію, на старті майже всі найсильніші марафонці країни. Я розумів що поборотися за подіум в генералі не вийде, самопочуття і форма були не найкращими. Але не відмовлятися ж від задоволення карпатським марафоном.

Приїхав додому, побачив фотку, побрився :)

четверг, 14 августа 2014 г.

МТВ марафон Невицьке. Категорія GIGA 70 км. 2 місце

Король Гір особисто для мене особлива гонка, це завжди свято для душі і тіла(особливо) 3 рази по 100 км в 2010-2012 аж ніяк не відбили від мене  бажання стартувати знову, кожен старт був справжньою пригодою і піком сезону . Відміна марафону в 2013 мене дуже розчарувала…
І ось коли у Назара виникла ідея повернути марафон  Ужгород, я тільки зрадів і запопонував свою допомогу. І почалось…  Взагалі організація такого марафону справа не легка, але такі розповіді залушу для мемуарів організатору.
День Гонки.
1:00 заміна колодок і підготовка байка
6:30 підйом, збори
7:30 зустріч з волонтерами, розвоз по точкам Ярок, Стрипа, Циганівці
9:30 я вже на стартовій , розумію що забув тормозок з сніданком
L, легкий перекус (запихаю в себе 3 банана), легкий розігрів і я готовий до старту.
Головна задача на гонку терпіти, я розумів що буде важко, загруженість на роботі, останній старт  ЛЧУ, як поведеться мій організм на змаганнях я не знав.
Суперників цього разу зібралось достатньо, Діма Петров,Саша Зубенко, Закероні це тільки моїй категорії  до 30. В абсолюті до цієї компанії долучилися Сімаха і Пожиган. 
Вирішив зі старту їхати своїм темпом. Сімаха  на стартовому асвальті показав «хто в домі хазяїн», вже після закінчення асвальту Діма вийшов вперед і потрохи добрав лідера, сформувалась групка з Сімахи, Фокуса, Зубенка і я. Далі темп був комфортним і до початку самого епічного підйома на Анталовецьку нічого не передбачало біди.  Грунт і каміння були мокрими, резина не справилася і я почав «буксувати», сісти на велосипед на такому градієнті важко і я був змушений пробігтися.
Класно себе повели мої нові велотапки
Mavic Chasm  з підошвою Contagrip,на каміннях і глинні проблем з счепленням не було, а в сідлі  їхня жорсткість вражає і всі зусилля йдуть тільки на те щоб крутилася педаль.. Поки я насолоджувався прогулянкою на Анталовську поляну, лідери(Сімаха і   Зубенко) поїхали в точку, але й позаду ніхто не піджимав.
Преша частина спуску з Анталовської поляни це просто кайф,швидкість і вітер , іншу частину
 і взагалі всі інші кам’яні спуски ще перед стартом вирішив їхати на  60-70 %, цьогорічні проблеми з проколами на важливих стартах просто заставили мене  їхати обережно,обирав правильну траєкторію і завжди бачив куди їду. Проблем з тим болотом в кінці взагалі не було, чи то з  траєкторію пощастило, чи з вагою ))). Зупинка на КП, бананчик, привітні волонтери які знайшли серветки щоб протерти окуляри і ще й в нагрузку мені з собою дали, так що на наступних кп, поки я їв і поповнював запаси води, окуляри протералися швидше. J
Далі кам’яний перевал з тисячою поворотів
J, позаду помічаю переслідувачів це Навроцький Андрій і Пожиганов Вадім, спочатку вони і не приближалися і не віддалялися, але вже десь після сьомого повороту серпантина пропали із виду. Взагалі перевал давався легко і не напряжно, але почалися судоми…. Блін чому так рано? Що сталося?  Я був в шоці… Ні завишеного темпа, ні смикання на старті, ні падінь. Вже потім проаналізувавши і склавши до купи  я списав все на невиспаність, відсутність сніданку, розмітку траси допізна напередодні. Довелось терпіти, причому майже 3 години з невеличкими перервами на 10-15 хвилин. На спуску мене прошиває Андрій Навроцький я здивувався його швидкост,і з його вагою, на такому камінні це був ва-банкJ. Памятаючи про обережність сідаю на колесо, але не надовго, метрів через 300-400 він пригальмовує, прокол. Майже з цього місця, місяць тому, мені довелось йти пішки кілометрів 10 до найближчого села з розрізаною новенькою покришкою, йому пощастило більше і він навіть фінішував J.
Благополучно закінчивши спуск вже з Пожиганом, продовжили разом штурмувати траверс до вишки. Стабільна швидкість, стабільні судоми, стабільно дофіга болота, спуск по розбитому асвальту і ми на другому КП, тепло і любов від дівчат, вода, банани, чисті окуляри і ми вже на трасі
.



Сади з яблунями, класний спуск в лісі, Верхнє Солотвино і самий епічний і «я в шоці від цього болота » перевальчик.  Ще весною я тут без проблем і з задоволенням катався,але ураган зробив з класної дороги , дорогу для лісовозів..((( Тут почались проблеми з розміткою, я запевняю всіх , за день до гонки(навіть не за день, а о 20:00), ми з Назаром розмічали той кусок траси, стрічки,стрілки. Я взагалі не розумію кому прийшло в голову перевішувати розмітку…шок…
Поборовши болото, обережно спустившись з перевала в с. Циганівці, насолодившись рівним асфальтом ще один перевал з болотом і все далі тільки сухо і тільки вверх))))
Перед останнім КП судому мучали особливо, весь час поряд їхав Пожиган і заставляв не розслаблятися і не жаліти себе, дякую чувак!!!
На КП бананчик, обливання водою і го штурмувати полігон. Вже на полігоні на початку підйому стало видно всі відриви, все було досить недалеко Саша Зубенко спочатку виднівся на перевалі з Верхнього Солотвина, на полігоні був в 500 метрах, але заставив мене трошки прибавити темп Діма Петров, який з
явився позаду на горизонті. Жорсткий камяний підйом заходив на Ура, особливо мотивував Саня, який зупинився за сто метрів до вершини, але не надовго J. Спуск обережно(не вистачало пробитися в кінці ), іііі фініш.

 Гонкою задоволений, дякую собі що дотерпів, Саню з перемогою, сьогодні він хотів перемогти більше.
Мій велосипед як завжди на висоті, в такому «гавні» все спрацювало на 100%
Команда також не підвела в категорії  Мега, 2,3 і 5  місця, вітаю!!!



Дякую всім-всім-всім причетним до організації повернення марафону в Ужгород.
Спонсору компанії МТБ Україна за можливість їздити на безвідмовній техніці і захищати кольори  GIANT в Україні і звісно команді яка цього разу зібралася майже повним складом!

Фото: Тараз Касприк, Олег Самойленко

четверг, 15 мая 2014 г.

ЛКУ. Перший серйозний старт сезону, дебют Giant 27.5 Team в повному складі.



Нарешті це сталося, довге очікування, підготовка, збори в Ужгороді всією командою, обговорення планів, перспектив на майбутній сезон.

среда, 23 апреля 2014 г.

Дубки.Весна.2014.





Дубки… Це моя перша гонка, а тому завжди буде особливою... Здається в такому недалекому 2009. Це було щось нереальне , спуски по корінням, «вертольоти», жорсткі підйоми, куча велосипедів на ХТR... Перший і єдиний старт в категорії любителів :).

четверг, 3 апреля 2014 г.

Giant XTC Advanced 27.5 перші враження і тести!



Хочу трошки розповісти про свій новий велосипед і команду.  Восени коли всі плани на сезон були виконані і в принципі все що вийшло мене задовільняло, одного мені не вистачало, мотивації.  які пріоритети розставити на майбутній рік і чи взагалі надалі так серйозно ставитися до велосипеда?... Але один дзвінок одразу розставив всі крапки над і. Мені запропонували поповнити команду Giant 27.5 Team. Прекрасні умови, хороші люди, я довго не вагався і цей сезон обіцяє бути насиченим, боротьба за Любительський Кубок України і звісно мої улюблені Карпатські марафони, уххх.... :)



Детальний опис велосипеда і  круті технології можна прочитати у звіті Андрія Гриценка:http://giant-team.blogspot.com/2014/03/giant-xtc-advanced-27.htm

     Я трошки розповім про відчуття, спостереження і емоції :). Чисто з естетичної сторони я просто тащусь від цього велосипеда, головне це колір ;), я в захваті. Повністю всі троси сховані у раму, це по перше дуже гарно, а по друге про заміну рубашок і тросиків можна забути як мінімум на 2 роки,а ще його легко мити ...  Далі осі, 15 мм.на передньому і 12 на задньому, додають велосипеду жорсткості і вибухового прискорення. Єдине що я на ньому змінив, це сідло до якого моя 5 точка прилипла і на чомусь іншому сидіти відмовляється :).
    Майже тиждень я випробовую велосипед у різних умовах, кожен день хотілося кудись виїхати в нове місце і випробувати і відчути свій «самальотік»
Перші 2 дні ми з велосипедом притиралися, трошки корегував посадку, знаходив золоту середину. Скоро я завітаю в Київ в головний офіс нашого спонсора щоб відкоректувати посадку на Giant Right Ride System. http://giant-team.blogspot.com/2014/04/giant-right-ride-system.html?view=magazine
    Перший виїзд на Анталовецьку поляну (968 м. над р.м.), а це майже десять кілометрів апхілу і так само спуску, мав показати як байк веде себе на марафонських апхілах і спусках. Ну що сказати, що вниз, що вверх мені хотілося ще :). Вверх за рахунок більшого колеса ніж у 26 краще поглиналися камені і взагалі мені здалося що вверх він їде краще ніж те все що я на ньому катав до цього.






Після спуску враження були двоякі, Звісно, після більше ніж пів року проведених на підвісі, який прощає багато і деколи дозволяє розслабитися,судити важко. Але на цьому байку хочеться їхати так само і він це дозволяє(і навіть маленька вісімка на задньому колесі не погіршила моїх вражень від цього виїзду). Хочу додати лише що в керованості на жорстких ділянках ніяких змін я не відчув, і це ще один плюс нового розміру коліс 27,5.
    
Далі по плану було випробування на одній із найважчих трас ЛКУ 2013р. 4 круги в майже гончному тестовому заїзді я отримував задоволення від керування   Giant-ом.





Вся техніка проходилась на ура і з запасом (хоча адреналіну нахапався на тиждень вперед :)). Навряд я додав в технічній підготовці за зиму, тому я залишився задоволений кантрійний тестом велосипеда, тут він був у своїй тарілці. Ще додам, їзда стоячи стала приємнішою, жорсткість вражає.
      Насамкінець хочеться подякувати нашому спонсору, компанії  МТВ-Україна, за надану можливість поповнити Giant 27.5 Team. Це новий досвід і можливості, яких так не вистачає в лбительському спорті.
    От і напевно все. З нетерпінням чекаю відкриття сезону. До зустрічі на гоночних тарасах України !
                                                                                  Гутлебет Ференц (Giant 27.5 Team)