Після МТВ марафон Невицьке трошки прихворів, блін та яке там трошки, два тижні не міг навіть сісти на велосипед.
Ось так виглядала моя нога, перспективи продожити сезон в нормальному темпі тільки розсіювалися.
Спочатку планувалось відвідати МATRAmaraton в Угорщині, але в останній момент намалювалась поїздка в Польщу, а те що моя Шенгенська віза(видана польським консульством) ще не бачила печатки польського прикордонника, то роздумів майже не виникло.
Компанія зібралась супер Назар з дружиною Оксаною і Павло, які мене зранку зустріли на вокзалі у Львові і ми неспішно вирушили в подорож до центру Польщі. Дорога за розмовами на різні спортивні і не дуже теми пролетіла швидко, поселилися в готельчику на березі озера, з гарним сосновим лісом але кучою комарів мутантів
Ось так виглядала моя нога, перспективи продожити сезон в нормальному темпі тільки розсіювалися.
Але коли був допитий останній антибіотик і випите перше пиво :), вирішив якнайшвидше повернути себе і ногу в хороші кондиції...
9 тренувань за 6 днів і невеличким натягом можна було сказати шо яка-не-яка форма до мене повернуласяСпочатку планувалось відвідати МATRAmaraton в Угорщині, але в останній момент намалювалась поїздка в Польщу, а те що моя Шенгенська віза(видана польським консульством) ще не бачила печатки польського прикордонника, то роздумів майже не виникло.
Компанія зібралась супер Назар з дружиною Оксаною і Павло, які мене зранку зустріли на вокзалі у Львові і ми неспішно вирушили в подорож до центру Польщі. Дорога за розмовами на різні спортивні і не дуже теми пролетіла швидко, поселилися в готельчику на березі озера, з гарним сосновим лісом але кучою комарів мутантів
ГОНКА
Старт в 11, тому можна було файно виспатись. На стартовій як завжди суєта, хтось готує велосипед, хтось стоїть в черзі на реєстрацію.Ще вдома вирішив їхати Мегу, на Гігу я був ще не готовий.
Перші 4 кілометри по місту, стараюсь триматися ближче голови групи, щоб встигати реагувати на натяги. Ближче до закінчення асвальту Назар радить виходити вперед, порада була слушною, зїзджаю другим, чувака попереду розвертає на 180, я обережно обїзджаю і вихожу місити болото першим. Вже метрів через 200 я зрозумів, що не варто шукати обїзди болота, а трошки далі після невелечкого озерця по втулки посеред дороги в цьому переконався. Можна спокійно додавати ще один болотяний марафон в копилку.
Пройшло трошки часу, я обернувся, а позаду нікого...
Але хвилин через 10 мене наздоганяє групка з 5 чол. Ніхто вперед виходити не хоче, так і їдемо, я веду свою гонку, а хлопці не можуть заспокоїтися. Майже кожен з них до мене підїзджав і випитував в якій категорії і яку дистанцію їду :) Я вдавав що не розумію,махав головою посміхався і продовжував їхати, а сам розумів що це останній марафон їхньої серії, а я міг їм наламати всі підсумкові результати :)
Декілька раз відпрацювавши в невеличкі підйомчики вдавалося засвітити метрів 50-70, які далі на рівнинних учатках дуже прсто вони закривали. Кілометрів через 20 зрозумів що я від них нікуди не поїду, вдарив по тормозам, сів останнім колесом і продовжив гонку від оборони, готуючи всі сили на фініш...
З спортивного харчування: 1 гутар за 20 хв. до старту, в гонку 2 карбоснеки(на 15 і 30 кілометрі).
Апогеєм всієї гонки став 33 кілометр, пункт харчування і розїзд трас Мега і Гіга. Мої соперники вхопивши по банану всі повернули наліво, я на секунду затримався перепитав, а куди МЕГА? Все правильно, мені прямо :) Тут я вже гарно поїв, банани, апельсини, гарбуз, трошки печива в карман ... І покатив на останні 15 кілометрів в своєму темпі на фініш :) На розмітку можна було не звертати уваги, адже попереду їхав квадроцикл і на кожному неоднозначному повороті мене дочікував. Хоча і без нього розмітка була на всі 100%.
Запамятався момент, кілометрів за 7 до до фініша, в селі через яке довелося проїзжати бачу стрілку розмітки на другорядну дорогу. Починаю туди їхати, але вона перегороджена білою стрічкою натягнутою кучою діточок :) Починаю гальмувати, а вони мені кричать, потім я зрозумів що так зустрічали першого гонщика і мені її треба було проїхати :) Короче вболівання на вищому рівні:)
Ще трошки по болотяним полям, виїзд на знайомий асвальт і фінішні 4 кіломери по місту.
Далі стандартні процедури умивання(цього разу під шлангом пожежної машини:)), перевдягання, поїдання всієї їди , нагородження і лотереї.
Дякую всім за хорошою компанію, а моєму Giant XTC Advanced 27,5 за безвідмовність в таких не простих умовах.
Перші 4 кілометри по місту, стараюсь триматися ближче голови групи, щоб встигати реагувати на натяги. Ближче до закінчення асвальту Назар радить виходити вперед, порада була слушною, зїзджаю другим, чувака попереду розвертає на 180, я обережно обїзджаю і вихожу місити болото першим. Вже метрів через 200 я зрозумів, що не варто шукати обїзди болота, а трошки далі після невелечкого озерця по втулки посеред дороги в цьому переконався. Можна спокійно додавати ще один болотяний марафон в копилку.
Пройшло трошки часу, я обернувся, а позаду нікого...
Але хвилин через 10 мене наздоганяє групка з 5 чол. Ніхто вперед виходити не хоче, так і їдемо, я веду свою гонку, а хлопці не можуть заспокоїтися. Майже кожен з них до мене підїзджав і випитував в якій категорії і яку дистанцію їду :) Я вдавав що не розумію,махав головою посміхався і продовжував їхати, а сам розумів що це останній марафон їхньої серії, а я міг їм наламати всі підсумкові результати :)
Декілька раз відпрацювавши в невеличкі підйомчики вдавалося засвітити метрів 50-70, які далі на рівнинних учатках дуже прсто вони закривали. Кілометрів через 20 зрозумів що я від них нікуди не поїду, вдарив по тормозам, сів останнім колесом і продовжив гонку від оборони, готуючи всі сили на фініш...
З спортивного харчування: 1 гутар за 20 хв. до старту, в гонку 2 карбоснеки(на 15 і 30 кілометрі).
Запамятався момент, кілометрів за 7 до до фініша, в селі через яке довелося проїзжати бачу стрілку розмітки на другорядну дорогу. Починаю туди їхати, але вона перегороджена білою стрічкою натягнутою кучою діточок :) Починаю гальмувати, а вони мені кричать, потім я зрозумів що так зустрічали першого гонщика і мені її треба було проїхати :) Короче вболівання на вищому рівні:)
Ще трошки по болотяним полям, виїзд на знайомий асвальт і фінішні 4 кіломери по місту.
Далі стандартні процедури умивання(цього разу під шлангом пожежної машини:)), перевдягання, поїдання всієї їди , нагородження і лотереї.
Дякую всім за хорошою компанію, а моєму Giant XTC Advanced 27,5 за безвідмовність в таких не простих умовах.
Вітання!
ОтветитьУдалитьгарно відновився! ))
ОтветитьУдалить