З кождним днем очікування заключного карпатського марафону ловив себе на думці, що хочу лише одного, хорошої погоди , щоб отримати від гонки, траси і погоди максимальне задоволення.
Приїхали на змагання за день до старту великим ужгородським десантом, щоб гарно виспатися і з повними силами стартанути гонку. Зупинилися як завжди в Шепоті Карпат, круий байкфрендлі готель, хороша кава, кафе, піцерія, магазин і головне старт все в 4 кроках :)
Як завжи обираю найважчу і найпрестижнішу дистанцію, на старті майже всі найсильніші марафонці країни. Я розумів що поборотися за подіум в генералі не вийде, самопочуття і форма були не найкращими. Але не відмовлятися ж від задоволення карпатським марафоном.
Хотів спробувати стартанути своїм темпом, але як завжди плівка на очі і я поїхав за лідерами...
Вже на другому підйомі зрозумів що темп не мій, відпустив Сімаху , на невеличкому виположуванні добрав Діма так і поїхали парою. Через 2 кілометри Діма вийшов вперед і додав у темпі, сидіти на хвості було зручно, але на ділянці де треба було пробігтися по болоту в мене шось не вийшло :), Діма відїхав, за ним Закеронні, а я почав бовтатися ззаду. На останньому підйомі перед першим спуском, добрав Петренко, його я вже постарався не відпускати так і поїхали парою. На тягуні до першого КП всі відстанні було видно, але ніхто ні до кого не приближався, це тілки додавало спортивної злості і розуміння що всі соперники достойні. Але працював строго за спиною Сергія з розумінням, що додати я не зможу.
На КП попив-поїв, поміняв окуляри банани в карман(головне не заголодати) і го далі.
Дуже сподобався спуск на новій петлі Гіги, такого кайфу від швидкісного спуску по траві я ще не отримував :)
На виїзді з "озеро Віта" надоганяє Сімаха(напевно блуканув) і відїзджає зі швидкістю паравоза :) Сергій чіпляється за ним, а я продовжую своїм темпом. З часом знову до нього приєднуюся і продовжуємо далі парою. На спуску виходжу вперед, далі освіжаючий проїзд по річці і штурм перевалу до КП. На самому початку вирішив підкріпитися ендуріком, але він випав, проїхавши метрів 20 зрозумів що треба повернутися. Знову довелось добирати, трошки піднапрягся і ми знову працюємо парою. На КП змазую ланцюг, набираю воду, їжу по кишенях :) Там до нас долучився Бешений Бантік. Його рваний темп мене ніяк не влаштовував, але відпускати далеко не хотілось. Йому навіть вдалося завалити квадроцикл з головним організаторм і оператором. Я зупинився запитав чи все ок, мене відпустили. На асвальті з Келечина до Ізок ніхто вперед не спішив, у кожного були свої причини. Я розумів що я приїхав, і морально готувався подолати серію фінішних підйомів. Вже на середині підйома до КП в Ізках хлопці потихеньку відїзджають я продовжую своїм темпом.
На КП набрав тільки ізотоніка і далі потихеньку штурмувати гори. Після перошо ковтка мало не випав з велосипеда :) такий яд я ще не пив, дівчата напевно трошки недорозбавили його:) Довелось терпіти до кп з водою на Магурі. Кам'яне покриття заходило легше ніж трава, вдалось навіть трошки добавити. За пару кілометрів до вершини зустрів Віталіка Зубченка, не зайшов йому марафон і ще падіння.. Трохи поспілкувались, поділився водою і поїхав далі. Вже потім своєю неварящою вже нічого головою, за домомогою не хитрої математики вирахував, що тепер їду третім у своїй категорії :)
Це додало сил і вже фінішні кілометри підйома пролетіли непомітно, а спуск заходив на ура !
Фінішував я повністю спустошеним, ну не заходять мені осінні гонки і все. Але задоволення від траси і змагань було отримано і я вже з нетерпінням чекаю старт у наступному році!
По організації виставляю 100500 балів Назару і його команді! Розмітка супер, здивувала кількість волонтерів на складний розвилках! КП і обслуговування супер, і ланцюг змащували, окуляри протерали. Всім дуже гарно дякую! Єдине що не сподобалося то та нереальна кількість підйомів, але здається проблема в мені ;)))
Ну не можна мені було не стартувати "Містера Гимбу". Після перемоги в 2012 році треба було їхати захищати титул :) Тут треба окремо подякуати моїй Вікторії, яка цілий вечір і весь ранок вислухоувала ниття, який я бідний і нещасний і як я змучився на марафоні. І казала шо все буде добре і я класно проїду.
За пів години до старту я вже розминався, відчувши під собою велосипед одразу стало веселіше, не так все погано як я сподівався. Прекрасні краєвиди на фініші, чисте карпатське повітря, майже годинний апхіл, сонячна погода, сьогодні був прекрасний день.За передчуттям всього цього прекрасного, непомітно підійшов мій старт. Попереду в 30 секундах Женя Закора а позаду в 1 хвилині Сімаха. На старті поставив собі тільке одне завдання, не пережарити і до Магури їхати на 75%.
Так і зробив, тому і непогано розкатився і не треба було як звжди збавляти бо щас здохну, а навпаки навіть трохи добавити. Жару в піч додовав Женя, який завжди маячив попереду а після Магури навіть трішки почав приближатися. Вже біля підйомника поставив задачу добрати любою ціною, бо за кілометер почнуться торчки а там добрати буде важче. Так і вийшло, встав на ноги, трохи потерпів і підчепився до великого локомотива у зеленій формі :). Звісно трошки перестарався і вирішив відсидітись у хвості, а потім пробувати відїзджати. Але Женя боець. духом не впав і навіть трошки додав у темпі, тому мені нічого не залишалося як сидіти у нього за спиною.
Так і доїхали до фініша. Там відпочили, понаблюдали як фінішують інші учасники(а подивитись було на що), перекусили бананчиками. Перегляд результатів мене дуже потішив, 2 місце і всього 4 секунди до 1 місця яке виборов Сімаха. Дуже несподівано після вчорашнього провалу... Сподобався спуск по капітошці, треба якось туди повернутись. просто покатати по трасам байк парку.
.jpg)
Дуже не хотілось покидати Пилипець, але вдома чекали трудові будні...
Ще раз величезне спасибі організаторам, спонсорам і всім причетним до гонки людям, ви робите дуже хорошу справу!
Дякую коханій за підтримку і терпіння!
Дякую моєму GIANT XTC Advanced 27,5 за те що витримав всі знущання.
Дякую спонсору нашої великої і дружньої команди, компанії МТБ-Україна за велосипед і кучу всяких ніштяків на всі випадки життя.
Ще не кінець... сезон цікавий і насичений.
Приїхали на змагання за день до старту великим ужгородським десантом, щоб гарно виспатися і з повними силами стартанути гонку. Зупинилися як завжди в Шепоті Карпат, круий байкфрендлі готель, хороша кава, кафе, піцерія, магазин і головне старт все в 4 кроках :)
Як завжи обираю найважчу і найпрестижнішу дистанцію, на старті майже всі найсильніші марафонці країни. Я розумів що поборотися за подіум в генералі не вийде, самопочуття і форма були не найкращими. Але не відмовлятися ж від задоволення карпатським марафоном.
 |
| Приїхав додому, побачив фотку, побрився :) |
Хотів спробувати стартанути своїм темпом, але як завжди плівка на очі і я поїхав за лідерами...
Вже на другому підйомі зрозумів що темп не мій, відпустив Сімаху , на невеличкому виположуванні добрав Діма так і поїхали парою. Через 2 кілометри Діма вийшов вперед і додав у темпі, сидіти на хвості було зручно, але на ділянці де треба було пробігтися по болоту в мене шось не вийшло :), Діма відїхав, за ним Закеронні, а я почав бовтатися ззаду. На останньому підйомі перед першим спуском, добрав Петренко, його я вже постарався не відпускати так і поїхали парою. На тягуні до першого КП всі відстанні було видно, але ніхто ні до кого не приближався, це тілки додавало спортивної злості і розуміння що всі соперники достойні. Але працював строго за спиною Сергія з розумінням, що додати я не зможу.
На КП попив-поїв, поміняв окуляри банани в карман(головне не заголодати) і го далі.
Дуже сподобався спуск на новій петлі Гіги, такого кайфу від швидкісного спуску по траві я ще не отримував :)
На виїзді з "озеро Віта" надоганяє Сімаха(напевно блуканув) і відїзджає зі швидкістю паравоза :) Сергій чіпляється за ним, а я продовжую своїм темпом. З часом знову до нього приєднуюся і продовжуємо далі парою. На спуску виходжу вперед, далі освіжаючий проїзд по річці і штурм перевалу до КП. На самому початку вирішив підкріпитися ендуріком, але він випав, проїхавши метрів 20 зрозумів що треба повернутися. Знову довелось добирати, трошки піднапрягся і ми знову працюємо парою. На КП змазую ланцюг, набираю воду, їжу по кишенях :) Там до нас долучився Бешений Бантік. Його рваний темп мене ніяк не влаштовував, але відпускати далеко не хотілось. Йому навіть вдалося завалити квадроцикл з головним організаторм і оператором. Я зупинився запитав чи все ок, мене відпустили. На асвальті з Келечина до Ізок ніхто вперед не спішив, у кожного були свої причини. Я розумів що я приїхав, і морально готувався подолати серію фінішних підйомів. Вже на середині підйома до КП в Ізках хлопці потихеньку відїзджають я продовжую своїм темпом.
На КП набрав тільки ізотоніка і далі потихеньку штурмувати гори. Після перошо ковтка мало не випав з велосипеда :) такий яд я ще не пив, дівчата напевно трошки недорозбавили його:) Довелось терпіти до кп з водою на Магурі. Кам'яне покриття заходило легше ніж трава, вдалось навіть трошки добавити. За пару кілометрів до вершини зустрів Віталіка Зубченка, не зайшов йому марафон і ще падіння.. Трохи поспілкувались, поділився водою і поїхав далі. Вже потім своєю неварящою вже нічого головою, за домомогою не хитрої математики вирахував, що тепер їду третім у своїй категорії :)
Це додало сил і вже фінішні кілометри підйома пролетіли непомітно, а спуск заходив на ура !
Фінішував я повністю спустошеним, ну не заходять мені осінні гонки і все. Але задоволення від траси і змагань було отримано і я вже з нетерпінням чекаю старт у наступному році!
По організації виставляю 100500 балів Назару і його команді! Розмітка супер, здивувала кількість волонтерів на складний розвилках! КП і обслуговування супер, і ланцюг змащували, окуляри протерали. Всім дуже гарно дякую! Єдине що не сподобалося то та нереальна кількість підйомів, але здається проблема в мені ;)))
Ну не можна мені було не стартувати "Містера Гимбу". Після перемоги в 2012 році треба було їхати захищати титул :) Тут треба окремо подякуати моїй Вікторії, яка цілий вечір і весь ранок вислухоувала ниття, який я бідний і нещасний і як я змучився на марафоні. І казала шо все буде добре і я класно проїду.
За пів години до старту я вже розминався, відчувши під собою велосипед одразу стало веселіше, не так все погано як я сподівався. Прекрасні краєвиди на фініші, чисте карпатське повітря, майже годинний апхіл, сонячна погода, сьогодні був прекрасний день.За передчуттям всього цього прекрасного, непомітно підійшов мій старт. Попереду в 30 секундах Женя Закора а позаду в 1 хвилині Сімаха. На старті поставив собі тільке одне завдання, не пережарити і до Магури їхати на 75%.
Так і зробив, тому і непогано розкатився і не треба було як звжди збавляти бо щас здохну, а навпаки навіть трохи добавити. Жару в піч додовав Женя, який завжди маячив попереду а після Магури навіть трішки почав приближатися. Вже біля підйомника поставив задачу добрати любою ціною, бо за кілометер почнуться торчки а там добрати буде важче. Так і вийшло, встав на ноги, трохи потерпів і підчепився до великого локомотива у зеленій формі :). Звісно трошки перестарався і вирішив відсидітись у хвості, а потім пробувати відїзджати. Але Женя боець. духом не впав і навіть трошки додав у темпі, тому мені нічого не залишалося як сидіти у нього за спиною.
 |
| Не розумію як в нього виходить посміхатися в такі моменти ???:) |
Так і доїхали до фініша. Там відпочили, понаблюдали як фінішують інші учасники(а подивитись було на що), перекусили бананчиками. Перегляд результатів мене дуже потішив, 2 місце і всього 4 секунди до 1 місця яке виборов Сімаха. Дуже несподівано після вчорашнього провалу... Сподобався спуск по капітошці, треба якось туди повернутись. просто покатати по трасам байк парку.
Дуже не хотілось покидати Пилипець, але вдома чекали трудові будні...
Ще раз величезне спасибі організаторам, спонсорам і всім причетним до гонки людям, ви робите дуже хорошу справу!
Дякую коханій за підтримку і терпіння!
Дякую моєму GIANT XTC Advanced 27,5 за те що витримав всі знущання.
Дякую спонсору нашої великої і дружньої команди, компанії МТБ-Україна за велосипед і кучу всяких ніштяків на всі випадки життя.
Ще не кінець... сезон цікавий і насичений.
Комментариев нет:
Отправить комментарий