16-17 травня вдалось доєднатись до такої акції.
http://7dniv.info/ua/news/big-big-i-nareshti-dobig-do-rekordu-foto
Коли я дізнався про перший етап благодійної акції, під час якого Діма з Денисом пробігли 100 кілометрів, я респектнув хлопців, мені сподобалася ідея такої акції. Потім я дізнався, що планується другий етап в 200 кілометрів і одного разу зустрівшись з Дмитром запропонував допомогу.
Підготовка була ретельною, хоча ретельною вона була у організаторів, від мене лише треба було бути в формі і допомогати на дистанції Дмитру.
Перша половина маршруту, була невідомою ні для мене ні для Діми. Після Ужоцького перевалу, плани виспатись трошки пред стартом в машині розвіялись, почались суцільні ями з вкрапленням асвальту(як там взагалі можна їхати на авто...) Старт о 2:20 ночі. Почалося все з плавного тягуна по селам, де ще місцями було трохи асвальтної дороги і ту підмила вода (нещодавно на Львівщині була повінь). Далі грунтовий перевал на якому дороги перетворилися на потіки, там навіть трошки блуканули втративши потрібну дорогу, трошки довелось потягати байк на горбу :) Потім перехід через льодяну річку, далі через 300 метрів вдалось її переїхати на якомусь дивному тракторі :)
Село Лімна! Чувака на велосипеді з українським паспортом і пропискою, сільський голова прийняв за сепаратиста, спочатку забрав паспорт і бігав від мене по селі, викликав на мене прикордонників, я на нього міліцію, слухати що я тут роблю і навіщо не хотів...(добре що я крикнув Дімі не зупинятися на його махання руками).Перезвонили з міліції, просили дати трубку йому, не брав... Причин не віддавати мені паспорт не бачу. Що я зробив не так?
Через 30-40 хвилин приїхали прикордонники, віддав їм мій паспорт і втік. 3 хвилини на викладення всієї історії і єдине що я від них почув "Ми до вас ніяких претензій не маємо, щасливої дороги". Голова сільскої ради Будз Степан Пантелеймонович будьте адекватнішим і добрішим і можливо і в вашому селі колись будуть туристи.. Ось так і живемо на Донеччині чекають бандерівців, а на Львівщині сепаратистів.
Далі гарний серпантинний перевал (хочу туди ще), і "пряма сметрті", кілометрів 20-25 під палящим сонцем(+35) вибили з темпу і мене і Діму. Але на те і є група підтримки, в с.Нижня Яблунька запланований піт-стоп, кава ,бутерброди, чай і ми знову як огурчики.
Ужоцький перевал і на моєму велокомпі перші 100 кілометрів(з них 85 по грунтовим дорогам і перевалам). Вдома і їхалось і біжалось якось легше, спуск з перевалу, піт-стоп в Волосянці, холодна ніч, блін давно я так не замерзав, щоб не заснути відїжав на кілометр два від Діми злазив з байка і йшов, потім біг поруч, но зігрітися так і не виходило.
Приєднались ще бігуни Женя і Денис, Дімі стало легше, напевно простіше коли хтось поруч біжить твоїм темпом (йому напевно вже надоїв і я з своїм "Діма є ще вода?""ти поїв?" "Ну я поїхав" і цоркання моєї задньої втулки). Бігуни побігли, а я трохи поспав(як завжди теплий прийом нашої групи підтримки їсти-пити-спати-обняти-пожаліти, короче "все включено")
Потім рідні місця,Перечин-Невицьке-Оріховиця-Полігон-Стрипа-Циганівці(зустріч з велосипедистами),сонце пекло безжально +42 і Ужгород з урочистим фінішем на Театральній.
Дякую Дімі, за його сміливість і силу і класну компанію. Ти крутий!
Всім організаторам і причетним до цієї акції, з вами цей світ стає трошечки добрішим
Поторгував мордою на Інтері
Незабутніх 36 годин нон стоп позаду... Він біг , щоб вона ходила!
РЕКВІЗИТИ ДЛЯ ДОПОМОГИ: Ощадбанк с. Лисичево (Іршавського району, Закарпатської області), МФО 312356, ЄДРПОУ 09312190, р/р банку 29094005500109 Призначення платежу: Для зарахування на р/р 26209010659606 — Мелеш Ганна Михайлівна
http://7dniv.info/ua/news/big-big-i-nareshti-dobig-do-rekordu-foto
Коли я дізнався про перший етап благодійної акції, під час якого Діма з Денисом пробігли 100 кілометрів, я респектнув хлопців, мені сподобалася ідея такої акції. Потім я дізнався, що планується другий етап в 200 кілометрів і одного разу зустрівшись з Дмитром запропонував допомогу.
Підготовка була ретельною, хоча ретельною вона була у організаторів, від мене лише треба було бути в формі і допомогати на дистанції Дмитру.
Перша половина маршруту, була невідомою ні для мене ні для Діми. Після Ужоцького перевалу, плани виспатись трошки пред стартом в машині розвіялись, почались суцільні ями з вкрапленням асвальту(як там взагалі можна їхати на авто...) Старт о 2:20 ночі. Почалося все з плавного тягуна по селам, де ще місцями було трохи асвальтної дороги і ту підмила вода (нещодавно на Львівщині була повінь). Далі грунтовий перевал на якому дороги перетворилися на потіки, там навіть трошки блуканули втративши потрібну дорогу, трошки довелось потягати байк на горбу :) Потім перехід через льодяну річку, далі через 300 метрів вдалось її переїхати на якомусь дивному тракторі :)
Село Лімна! Чувака на велосипеді з українським паспортом і пропискою, сільський голова прийняв за сепаратиста, спочатку забрав паспорт і бігав від мене по селі, викликав на мене прикордонників, я на нього міліцію, слухати що я тут роблю і навіщо не хотів...(добре що я крикнув Дімі не зупинятися на його махання руками).Перезвонили з міліції, просили дати трубку йому, не брав... Причин не віддавати мені паспорт не бачу. Що я зробив не так?
Через 30-40 хвилин приїхали прикордонники, віддав їм мій паспорт і втік. 3 хвилини на викладення всієї історії і єдине що я від них почув "Ми до вас ніяких претензій не маємо, щасливої дороги". Голова сільскої ради Будз Степан Пантелеймонович будьте адекватнішим і добрішим і можливо і в вашому селі колись будуть туристи.. Ось так і живемо на Донеччині чекають бандерівців, а на Львівщині сепаратистів.
Далі гарний серпантинний перевал (хочу туди ще), і "пряма сметрті", кілометрів 20-25 під палящим сонцем(+35) вибили з темпу і мене і Діму. Але на те і є група підтримки, в с.Нижня Яблунька запланований піт-стоп, кава ,бутерброди, чай і ми знову як огурчики.
Ужоцький перевал і на моєму велокомпі перші 100 кілометрів(з них 85 по грунтовим дорогам і перевалам). Вдома і їхалось і біжалось якось легше, спуск з перевалу, піт-стоп в Волосянці, холодна ніч, блін давно я так не замерзав, щоб не заснути відїжав на кілометр два від Діми злазив з байка і йшов, потім біг поруч, но зігрітися так і не виходило.
Приєднались ще бігуни Женя і Денис, Дімі стало легше, напевно простіше коли хтось поруч біжить твоїм темпом (йому напевно вже надоїв і я з своїм "Діма є ще вода?""ти поїв?" "Ну я поїхав" і цоркання моєї задньої втулки). Бігуни побігли, а я трохи поспав(як завжди теплий прийом нашої групи підтримки їсти-пити-спати-обняти-пожаліти, короче "все включено")
Потім рідні місця,Перечин-Невицьке-Оріховиця-Полігон-Стрипа-Циганівці(зустріч з велосипедистами),сонце пекло безжально +42 і Ужгород з урочистим фінішем на Театральній.
Дякую Дімі, за його сміливість і силу і класну компанію. Ти крутий!
Всім організаторам і причетним до цієї акції, з вами цей світ стає трошечки добрішим
Поторгував мордою на Інтері
Незабутніх 36 годин нон стоп позаду... Він біг , щоб вона ходила!
РЕКВІЗИТИ ДЛЯ ДОПОМОГИ: Ощадбанк с. Лисичево (Іршавського району, Закарпатської області), МФО 312356, ЄДРПОУ 09312190, р/р банку 29094005500109 Призначення платежу: Для зарахування на р/р 26209010659606 — Мелеш Ганна Михайлівна
Комментариев нет:
Отправить комментарий