Вже третій рік
підряд традиційно закриваю сезон в теплому Хусті. І цього разу з погодою
пощастило. Як завжди вся «еліта» Закарпаття на місці і тому просто покататись
ніколи не виходить.
Апхіл по асвальту це навіть не крос-кантр,і це мега боль і страданія, 6,7 кілометрів і 700 метрів в кінці сезону на максимумі це дуже важко. Враховуюи що майже місяць тренування були більше на техніку або покатушки для пошуку нових маршрутів, на фініші в легенях пекло і відкашлювалось.
Загальний старт і з самого старту хтось на шосері вистрілює і задає просто нереальний темп. Саня Зубенко включається і починає наздоганяти,на куску де асвальта майже не залишилось(метрів 300), ми невеличкою групою відїзджаємо. Вова Козловський, Саня і ще позаду хтось скрипіів велосипедом( подумав що це Вася Морозов, якому напередодні робив зауваження щоб слідкував за байком), але потім виявилось, що це наш гість з Рівного Діма Стецюк. Далі Вова трошки збавив і вдалось трохи відсидітись на колесі і «відпочити», але ненадовго. Темп потрошки піднявся і після 3 кілометра Діма вийшов вперед і почав нас провіряти, ще перший невеличкий ривочок я витримав , а після другого відправив Вовчика в бій :), а сам продовжив своїм темпом ,,попутно,, помітивши що Саня відвалився трошки раніше. Далі було більше 3 кілометрів мук і боротьби з пальцями які все норовили переключати манетку :) По результату задоволений, ставив задачу не програти самому собі по результату прошлого року. Несподівано переміг Діма і всі налаштувались дати бій на наступний день.
Ввечері було 9 великих піц каструлька глінтвейна і прекрасний сон.
Траса КК майже не змінилася, додався невеличкий кусочок перед фінішем. Перед прикаткою добре приспустив покришки і готувався до ковзання по осінньому лісі. Але організатори не переставали дивувати, після доставки речей на фініш апхіла, чаю з медом і лимоном внизу, цього разу коло було повністю заметена від листя :). Траса як завжди, жодного рівного участка, ти або терпиш в апхіл або стараєшся все контролювати на спуску.
Стартанув непогано, попереду Саня з Васьою, позаду Вова, на найдовшому апхілі обходимо Васю, а перед спуском пропускаю Вову вперед наздоганяти Саню якого ми взагалі втратили з виду.
На другому колі на тому самому підйомі вже майже добираю , а після спуску на розвороті на 180 градусів обхожу Саню який приляг відпочити на повороті :)
. Правильно підібраний тиск в колесах,
ідеальна робота трансмісії ХТ-ХТR і амортизатора
приносили максимальне задоволення керуванням моїм Giant XTC Advanced 27.5.
Аж до третього кругу помічав переслідувачів, потім вдалося трохи
відірватися і я залишився один на один з різнокольоровим теплим осіннім лісом.
На фініші другий, одразу за Чемпіоном України серед юніорів Вовою Козловським і
мінус 3 хвилин від результату того року.
Відео: Ernest Petenko
http://vimeo.com/11157108
Фото:
Олег Самойленко,Велообєднання Хуста,Ернест Петенко.
Результати:
Апхіл
Крос-кантрі на малому крузі
Апхіл по асвальту це навіть не крос-кантр,і це мега боль і страданія, 6,7 кілометрів і 700 метрів в кінці сезону на максимумі це дуже важко. Враховуюи що майже місяць тренування були більше на техніку або покатушки для пошуку нових маршрутів, на фініші в легенях пекло і відкашлювалось.
Загальний старт і з самого старту хтось на шосері вистрілює і задає просто нереальний темп. Саня Зубенко включається і починає наздоганяти,на куску де асвальта майже не залишилось(метрів 300), ми невеличкою групою відїзджаємо. Вова Козловський, Саня і ще позаду хтось скрипіів велосипедом( подумав що це Вася Морозов, якому напередодні робив зауваження щоб слідкував за байком), але потім виявилось, що це наш гість з Рівного Діма Стецюк. Далі Вова трошки збавив і вдалось трохи відсидітись на колесі і «відпочити», але ненадовго. Темп потрошки піднявся і після 3 кілометра Діма вийшов вперед і почав нас провіряти, ще перший невеличкий ривочок я витримав , а після другого відправив Вовчика в бій :), а сам продовжив своїм темпом ,,попутно,, помітивши що Саня відвалився трошки раніше. Далі було більше 3 кілометрів мук і боротьби з пальцями які все норовили переключати манетку :) По результату задоволений, ставив задачу не програти самому собі по результату прошлого року. Несподівано переміг Діма і всі налаштувались дати бій на наступний день.
Ввечері було 9 великих піц каструлька глінтвейна і прекрасний сон.
Траса КК майже не змінилася, додався невеличкий кусочок перед фінішем. Перед прикаткою добре приспустив покришки і готувався до ковзання по осінньому лісі. Але організатори не переставали дивувати, після доставки речей на фініш апхіла, чаю з медом і лимоном внизу, цього разу коло було повністю заметена від листя :). Траса як завжди, жодного рівного участка, ти або терпиш в апхіл або стараєшся все контролювати на спуску.
Стартанув непогано, попереду Саня з Васьою, позаду Вова, на найдовшому апхілі обходимо Васю, а перед спуском пропускаю Вову вперед наздоганяти Саню якого ми взагалі втратили з виду.
На другому колі на тому самому підйомі вже майже добираю , а після спуску на розвороті на 180 градусів обхожу Саню який приляг відпочити на повороті :)
http://vimeo.com/11157108
Фото:
Олег Самойленко,Велообєднання Хуста,Ернест Петенко.
Результати:
Апхіл
Крос-кантрі на малому крузі
Далі приємне
спілкування за запашним Бограчем, нагородження, подяки організаторам і погоді
за вело свято.
На цьому офіційно сезон можна вважати закритим, далі 2 тижня відпочинку і підготовка до сезону 2015, який обіцяє бути дуууже насиченим.
На цьому офіційно сезон можна вважати закритим, далі 2 тижня відпочинку і підготовка до сезону 2015, який обіцяє бути дуууже насиченим.
Комментариев нет:
Отправить комментарий