ЛКУ. Перший серйозний старт сезону, дебют Giant 27.5 Team в повному складі.

Нарешті це сталося, довге очікування, підготовка, збори в Ужгороді всією командою, обговорення планів, перспектив на майбутній сезон.

            Змагатися на стартах ЛКУ дуже приємно, організація, траса, стартовий табір, все продумано, все зроблено для спортсменів. І якщо порівнювати все дійство ЛКУ з офіційними стартами(на яких декалька раз вдавалося побувати), то одразу стає зрозуміло чому професійних спортсменів так сюди тягне :).
            Згадуючи минулий рік, дуже хотілося катнути на вінницькій трасі ще раз, а покатавши на ній за день до старту я вже себе уявляв в гонці . Майже все рукотворне, місточки-зїзджалки-дропчики-контруклони-волрайди, все їхалось на одному диханні. За трасу організаторам величезний респект!
            На старті було мандражно, все таки компанія зібралась дуже серйозна. Знову не вдається нормально зірватись зі старту, відпрацьовую підйом і на гіганські «вертольоти» виходжу десь 7 колесом, перед поворотом на сінгли виходжу п’ятим, а на кам’яній секції в самому кінці туплю і лідери відїзджають, а я так до кінця круга залишаюсь на третій позиції в категорії еліта.
            На початку другого кола мене добирає Андрій Гриценко, а за ним пристойна компанія Саня Тодорчак(автор траси) і Хлопов Олег. Вирішую не смикатись , а попрацювати з Андрієм командою щоб відїхати від пацанів. Робота в нас дійсно вийшла командною, я старався відпрацьовувати підйоми і техніку,Андрюха розкручував гіганські «вертольоти».

 Моя любов їздити на низькому тиску в покришках зіграла зі мною злий жарт, все почалось з невдалого приземлення на єдиному «чуть стрьомному» дропчику, зтравило десь пів атмосфера, далі я був змушений бути обережнішим, правильно вибирати траєкторію, перегальмовувати перед різкими поворотами. На п’ятому крузі спочатку на деревяному контруклоні, потім на різкій зїзджалці ще трохи зтравило, я розумів що мій схід з гонки це тільки питання часу. На 6 колі вирішую викластись на всі 100, і добрати Діму Петрова який завжди маячив в 20 секундах попереду, відпрацьовую на вертольотах і перед поворотом на сінгл стаю попереду Діми. Але мій успіх був не довгим :), вже на кам’яній секції ловлю 2 удари, хлюпання герметика по нозі і як кажуть, приїхали... Відправляю хлопців в бій, а сам починаю свою пробіжку по трасі, тому як здаватися це для слабких, дарма я пхався в таку даль щоб не закінчити гонку ? :)

            Але вже біля славнозвісної бетонної труби, мене зустрічав Влад Скубенко, швиденька заміна колеса, і я вже в строю. Звісно втрачено було багато, але я не здавався і в хорошому темпі і гордій самоті добрався до фініша.

            Дякую організаторам за прекрасне свято велоспорту, я обовязково повернуся в Вінницю.             Дякую суперникам за гідну боротьбу, круговим за те що пропускали без слів і емоцій!
            Дякую нашому спонсору, компанії  МТБ-Україна, за можливість катати на моєму «самальотіку» Giant XTC Advanced 27.5, він офігенний !
             Ну і звісно дякую КОМАНДІ, Андрій, Серік, Влад і Віка! Ми найкрутіші, дякую за командний дух і підтримку!