В зв'язку з затягнувшимся написанням дипломної роботи і "пошуком себе" в цьому житті, дуже давно сюди не заглядав :). Але це не означає шо моє вело-життя стоїть на одному місці.
Після Кубку світу в Угорщині де я виступив не найкращим чином. І поки досі не можу зрозуміти як я стільки міг помилятися... Раніше в мене таких проблем не було, але напевно головне причина це майже повна відсутнічть серйозної роботи з картами.І навіть якщо тренування і є, то наші карти можуть допогти тільки підтримувати хоч якусь "форму", але точно не піднімати її. Коли в Угорщині я потряпляв на ділянку з розвиненою мережою доріг то зразу перетворювався в "чайника", то варіант на ходу поміняю, то зрізати полізу не там де треба. Добре себе відчувати тільки почав себе почувати після першої петлі довгої дистанції(а це останній день змагань), там і масштаб 1:20000, і перегони довші,які давали час спокійно дивитися в карту і вибирати правильні варіанти. Після змагань залишилось лише одне, розчарування, хотілося просто забути все, а так не можна. Або правильно готуватися, або забити...
29 квітня в Ужгороді пройшов Чемпіонат України з крос-кантрі. Для цього всього дійства ще того року була придумана траса, яка весною успішно почала нами прикатуватись:). Доречі, ця траса буде основою для етапа Любительського Кубку України (ЛКУ), який буде проходити в Ужгороді в серпні,через тиждень після Короля Гір (літо буде веселим:)).
Жаль нема що аналізувати, крім сухих результатів на фініші, які майже нічого не говорять.
Багато було питань на рахунок мого результату. Ось така історія. Старт.Як завжди із стартом в мене нічого не вийшло, заштовхали мене і я опинився майже в кінці групи. Але відсижуватись я не став і почав потихеньку обходити суперників. До першої дамби виїхав десь на 7-8 позицію, на підйомі когось спереду скидує і я мушу вслід за ним спішитись. Із-за цього контакт з групою лідерів втрачено, але всі в зоні видимості, так і їду десь в 30 метрах, друга дамба, плавний підйом,їду...Потупивши погляд в переднє колесо думаю про те, про що завжди думаю на крос-кантрійних гонках: "бл.. і шо я тут роблю?????", і тут має бути поворот, піднімаю голову, а там натягнута стрічка!!!!ну думаю,вирішили маленький об'їзд зробити,їду далі там теж стрічка!!! думаю: "і хто В ДЕНЬ СТАРТУ МІНЯЄ ТРАСУ????". Передімною відкривається картина, стоїть група лідерів(на чолі з Славою і Льошою) і дивиться назад. Я не довго думаючі розвертаю байк і повертаю на трасу,спускаюсь,знову стрічка!!! трохи нижче неї зрізаю через ліс і виїзджаю на стежку.(Вже потім вияснилось шо якийсь "борець з велосипедистами" перевішав всі стрічки). Все я перший :), довго оглядався, дивився чи хтось за мною їде, а потім плюнув почав "жарити" :). Реально чекав поки мене хтось дожене, але вже і круг закінчується, але нікого нема, закінчую коло, тишина ніхто не розумів шо сталося чого я перший їду :), тай я був в шоці, чого мене ще ніхто не доганяє... На другому колі я вже заспокоївся взяв свій темп і так доїхав майже до кінця..на третій дамбі мені щось кричать, Федя СТОП!! Думаю: як стоп????? який стоп????? куди стоп????????Валити треба,гонка!!! Об'ясняють, що судді вирішили перестартонути гонку.. Я дуже розстроївся, але не із-за того шо не виграю:), а тому що знову треба буде їхати 5 кругів, а я вже 2 проїхав:(. Постояв,поговорив і спустився вниз. Там вияснилось шо старт дали без мене:(!!! Вже зібрася їхати на замінку,але головний суддя сказав чекати і шо він мені дасть старт, що я просто приєднаюсь до на наступному крузі. І так двадцять хвилин очікування і я знову на дистанції:) Запустили мене сьомим,на підйомі я добираю 2 учасників і так з ними їду всі дамби до затяжного підйому. Там мені здалося що темп не комфортний і я виїхав вперед. До "підйома смерті"(хто був той знає) вони ще були на хвості, але там я успішно від них відїхав :). На наступному крузі проїхав в "гордом одиночестве", під кругу на якомусь з торчків прийшли мої друзі (судоми:). Вже на верху на полянці випив "магнеслайф" і майже до кінця вони більше до мене не приходили.Тільки вже під фініш на останній дамбі проскочила цеп і мене скинуло, знов судома!!,секунд 10-15 сідав розминав ногу,погнали! На одному з поворотів падіння! поки сідав на байк до мене підїхав Петренко. Ну думаю, можеш їхати як Хосе Херміда, а я свою позицію не віддам!:)))))) так і сталося, але там і не було де обганяти. Доречі, оті всі фінішні розборки проїхав на скованих судомами ногах,жесть..... Тоді я цьому не придав ніякого значення,через місяць я ще про це згадаю...
І так, заїхав четвертим, хоча в протоколах фігурую 5. Судді вирішили віддати 4 місце Петренку, а я в принципі і не проти. Мені здається достойний результат, як для дебюту на Чемпіонаті України. Вітаю наших хлопців Лешу Ждановича і Славу Турка з 1 і 3 місцями і виконанням нормативу Майстер Спорту України!!!:)
далі буде...
