Тут буде звіт про те як я заздалегіть злив марафон, але не зважаючи на все його пороїхав а даремно...
Чесно, готувався, більше морально і дуже хотів файно проїхати. На початку серпня взяв невеличку відпустку для того щоб відмокнути і повноцінно відновитись. По приїзду до тренувань приступив з супер азартом, але щось пішло не так... Почались проблеми з вухом спочатку промивання, потім недоспані ночі, запалення і антибіотики :) Взагалі багато хто не радив їхати марафон, а лікар в поліклініці просто покрутив пальцем коло скроні.
Спочатку була ідея перереєструвати в лайт, але чесно не хотілося потім в звітах читати який Ференц медалхантер і козел...
В день старту зранку налякала гірська прохолода і вирішив їхати в джерсі на довгий рукав, це була моя велика помилка. Тепла джерсі домогала перші 2 кілометри, потім хотілося тільки позбутися її.
Повільний старт в супроводі машини ДАІ, ховаюсь трошки позаду, перед стартовим підйомом група оживилася народ підтягується вперед і от старт, до роздач перших 200 метрів не звикати, тому трошки терплю і от починаються формуватися групки. С початку сижу за Сімахою і Закероні, але одразу стало зрозуміло що темп не мій ще трошки уперався але все таки зрозумів що сьогодні не мій день і треба постаратися отримати задоволення від катання.
Знайшлась група по силам в особах Тоші і Бантіка, так і потулили до Близниці. То Тоша показував як їхати вверх то Бантік як вниз :)Реально не вистачало передач, найлегша передача 32-36 заставляла заламувати і спішуватись, але як помітив там де спішувався я, там і хлопці. Все би було добре і вже відчував що вкатуюсь, але в районі прикольних серпантинів між що між 3 і 4 КП починаються судоми, бля це ж якийсь там 20 км. гонки... Таке вже було в тому році на Невицькому, тоді від перевтоми, тепер організм був виснажений ліками. Настрій впав, нижче плінтса, час не економив, файно харчувався на КП, протирав окуляри(ні на одному КП не відмовили, то серветку знайшли, то не пожалкували платком або футболками). Підйоми здавались нескінченними, спуски не приносили задоволення, включений режим просто доїхати. На перегоні з 4 до 5 КП декілька раз зупинявся щоб просто постояти по 20-30 сек. бо мязи на ногах жили своїм життям, доводилось їх трохи заспокоювати :).Єдине що радувало це байк :)Все працювало ідеально, нові колеса на втулках made Ukraine, на яких вдалось багато скинути в вазі, правильна марафонська резина(хоча я вирішив не запарюватись і їзджу на ній весь сезон ), не треба було запарюватися з вибором траєкторії, куда хотів їхати я туди мені і позволяв байк. Короче мій Giant XTC Advanced , був просто красавчик...
Почався останній підйом, найлегший і найпідступніший, доки виїжав з села розпугучи лайтерів і місцевих своїми криками(реально зводило так що очі лізли на лоба). Позаду почав підбиратися Бантік, вирішив дочекатися, відволіктися на суперництво і втикання на колесо суперника ніж на боротьбу з самим собою. Так і було, стало їхатись легше трошки відволікся, а у Андрія почались проблеми з трансмісією тому довелось поїхати далі одному... Підбадьорював народ з лайта, всі морально підтримували і підкрикували "давай-давай", нашо і відповідав "даю-даю"
Фінішний спуск, ну як спуск, найбільше запамятались ті 2,5 торчка, на яких просто виключало,а спуск не памятаю, все на автоматі і ось нарешті фініш... Кавунчики, водичка, Юра Швед який 3 рази спитав чи все зі мною нармально, напевно я тоді не дуже адекватно виглядав. Ітак, я 5-ий і майже пів години відставання від переможця...
По організіції все круто, хочеться приїхати ще.Організація реєстрації, табору, КП(їх було 8!!! штук), розмітка(хоча я і проїзджав трасу в 2013, звернути кудись не туди просто не було можливості, я вважаю це головним на любих змаганнях) все було на 100%. Єдине над чим треба задуматись організаторам, розмір стартового внеску... Тільки в моєму колі друзів є чоловік 5, які б поїхали на марафон, але їх зупинило фінінсове питання. І ті непонятні зрізки, якщо ти їдеш марафон і бачиш стрілки жовтої розмітки, а на зрізках(доречі всіх) стоять жовті хрестики то помоєму все зрозуміло куди треба їхати, не треба було дозволяти їхати по зрізкам, все б проконтролювали учасники. Але це лише моя думка і вона ні на що не претендує :) Ще раз велике спасибі людям які беруться за такі хороші справи.\\!
Просто так, таке знущання над організмом мені не пройшло, сижу пишу звіт з температурою вдома на дивані і розмірковую як буду їхати ГІГУ на Пилипці :):):)
Дякую всім хто вболівав і переживав за мене, я обовязково виправлюсь і буду думати головою !:)
Чесно, готувався, більше морально і дуже хотів файно проїхати. На початку серпня взяв невеличку відпустку для того щоб відмокнути і повноцінно відновитись. По приїзду до тренувань приступив з супер азартом, але щось пішло не так... Почались проблеми з вухом спочатку промивання, потім недоспані ночі, запалення і антибіотики :) Взагалі багато хто не радив їхати марафон, а лікар в поліклініці просто покрутив пальцем коло скроні.
Спочатку була ідея перереєструвати в лайт, але чесно не хотілося потім в звітах читати який Ференц медалхантер і козел...
В день старту зранку налякала гірська прохолода і вирішив їхати в джерсі на довгий рукав, це була моя велика помилка. Тепла джерсі домогала перші 2 кілометри, потім хотілося тільки позбутися її.
Повільний старт в супроводі машини ДАІ, ховаюсь трошки позаду, перед стартовим підйомом група оживилася народ підтягується вперед і от старт, до роздач перших 200 метрів не звикати, тому трошки терплю і от починаються формуватися групки. С початку сижу за Сімахою і Закероні, але одразу стало зрозуміло що темп не мій ще трошки уперався але все таки зрозумів що сьогодні не мій день і треба постаратися отримати задоволення від катання.
Знайшлась група по силам в особах Тоші і Бантіка, так і потулили до Близниці. То Тоша показував як їхати вверх то Бантік як вниз :)Реально не вистачало передач, найлегша передача 32-36 заставляла заламувати і спішуватись, але як помітив там де спішувався я, там і хлопці. Все би було добре і вже відчував що вкатуюсь, але в районі прикольних серпантинів між що між 3 і 4 КП починаються судоми, бля це ж якийсь там 20 км. гонки... Таке вже було в тому році на Невицькому, тоді від перевтоми, тепер організм був виснажений ліками. Настрій впав, нижче плінтса, час не економив, файно харчувався на КП, протирав окуляри(ні на одному КП не відмовили, то серветку знайшли, то не пожалкували платком або футболками). Підйоми здавались нескінченними, спуски не приносили задоволення, включений режим просто доїхати. На перегоні з 4 до 5 КП декілька раз зупинявся щоб просто постояти по 20-30 сек. бо мязи на ногах жили своїм життям, доводилось їх трохи заспокоювати :).Єдине що радувало це байк :)Все працювало ідеально, нові колеса на втулках made Ukraine, на яких вдалось багато скинути в вазі, правильна марафонська резина(хоча я вирішив не запарюватись і їзджу на ній весь сезон ), не треба було запарюватися з вибором траєкторії, куда хотів їхати я туди мені і позволяв байк. Короче мій Giant XTC Advanced , був просто красавчик...
Почався останній підйом, найлегший і найпідступніший, доки виїжав з села розпугучи лайтерів і місцевих своїми криками(реально зводило так що очі лізли на лоба). Позаду почав підбиратися Бантік, вирішив дочекатися, відволіктися на суперництво і втикання на колесо суперника ніж на боротьбу з самим собою. Так і було, стало їхатись легше трошки відволікся, а у Андрія почались проблеми з трансмісією тому довелось поїхати далі одному... Підбадьорював народ з лайта, всі морально підтримували і підкрикували "давай-давай", нашо і відповідав "даю-даю"
Фінішний спуск, ну як спуск, найбільше запамятались ті 2,5 торчка, на яких просто виключало,а спуск не памятаю, все на автоматі і ось нарешті фініш... Кавунчики, водичка, Юра Швед який 3 рази спитав чи все зі мною нармально, напевно я тоді не дуже адекватно виглядав. Ітак, я 5-ий і майже пів години відставання від переможця...
По організіції все круто, хочеться приїхати ще.Організація реєстрації, табору, КП(їх було 8!!! штук), розмітка(хоча я і проїзджав трасу в 2013, звернути кудись не туди просто не було можливості, я вважаю це головним на любих змаганнях) все було на 100%. Єдине над чим треба задуматись організаторам, розмір стартового внеску... Тільки в моєму колі друзів є чоловік 5, які б поїхали на марафон, але їх зупинило фінінсове питання. І ті непонятні зрізки, якщо ти їдеш марафон і бачиш стрілки жовтої розмітки, а на зрізках(доречі всіх) стоять жовті хрестики то помоєму все зрозуміло куди треба їхати, не треба було дозволяти їхати по зрізкам, все б проконтролювали учасники. Але це лише моя думка і вона ні на що не претендує :) Ще раз велике спасибі людям які беруться за такі хороші справи.\\!
Просто так, таке знущання над організмом мені не пройшло, сижу пишу звіт з температурою вдома на дивані і розмірковую як буду їхати ГІГУ на Пилипці :):):)
Дякую всім хто вболівав і переживав за мене, я обовязково виправлюсь і буду думати головою !:)
Гарний звіт. Дуже шкода що не зміг поборотись за призове. Все ще попереду. Вище носа)
ОтветитьУдалить