четверг, 24 сентября 2015 г.

МТБ марафон Пилипець 2015


Одразу почну з подяк!
Дякую головному організатору Назару Проціву, що вже третій рік не здається і проводить марафон в Карпатах! Всім волотерам, спонсорам і вболівальникам без вас такого б свята не було!

Дякую генеральному спонсору Нашої команди  Team Giant Ukraine,компанії МТБ Україна за безвідмовний Giant XTC Advanced 27.5.
Хлопцям із Trailmech за те що вони є і за те, що у нашої команди є можливість їздити на крутих вітчизняних втулках!
А ще дякую Андрію Гриценко, Дімі Петрову і Жені Закорі за супер круту гонку, яка запамятається надовго!


А тепер трохи про гонку…

Дощу я не злякався, а навіть трошки зрадів, хоча і задня шина була трошки підтерта і на спусках в болоті я себе не дуже файно почуваю. Але майже відпадають проблем з судомами, що завжди супроводжують мене на марафонах і боротися з ними я ще не навчився..(((
Зі старту прогнозовано натягує Женя,тут головне всидіти кілометрів 10 стартових, а далі легше, якщо не починають їхати комфортним темпом то вже точно не в режимі крос-кантрі J
До першого КП приїхав в компанії Андрюхи і Діми,Женя попереду в двох хвилинах,
Giant Team затрималась на стаканчик сока і бананчикJ, Діма поїхав далі, але не надовго і через пару хвилин знову разом їдемо на петлю ГІГИ. 

Далі  був курйозний випадок з волонтером J, який напевно не дійшов до повороту на якому мав стояти метрів 500 і заблудився, кричав хлопці чекайте тут десь має бути поворот J. А я то знаю куди їхати тиждень назад трасу прикатував і точно памятаю де поворот, розвертаю хлопців  і через один горбок ми звертаємо на спуск. Після спуску всі пропали, раз видалась така нагода вирішив перекусити , доїв банан,схавав один із двох ендуроснеків.  Позаду побачив Андрюху, вирішив дочекатися, він швидко добирав і вже за 500 метрів ми склали непоганий дует аж до кінця петлі Гіга, Андрій непогано навалював вверх я виходив вперед вниз. На підйомі до КП2 почались ознаки перших судом, хотілось збавити, але напарник по команді заставляв не розслаблятися і підбадьорював. Після КП де нас добре напоїли і змастили трансмісію до нас підїхав Діма, на першому ж підйомі почались проблеми з зчепленням довелось метрів 100 пройтись, хлопці відїхали, додати можливості не було із-за судом, тому продовжив своїм темпом.


На асфальті знову перекусив, в хід пішов 2-ий гель. В цьому році підйом з асфальта трохи спростили, що для мене стало справжнім щастям
J бо в тому місці мене два роки поспіль вирубало по повній! Одразу на початку підйома зупинився діставати з підседільної сумки магнес,бо стало дуже не весело, в метрах 400-500 видніються Андрій з Дімою, все не так погано як я думав на асфальті і постарався трохи прибавити, тут реально помагав народ з меги, які служили орієнтирами…
Після КП в Ізках всі стали ще ближче але на спуску вздовж річки знову відїхали. І от почався основний фінішний підйом, вибирав відставання по секунді, всі суперники рівні тому це все здавалося шось нереальним
J. Перед магурою обійшов Женю Закорені(реально думав що він вже десь по дорозі на фінішну пряму), За КП з водою потрохи почав добирати Діму, запланував що треба старатись відїхати на підйомі бо на спуску важко буде скласти хороший опір. В тумані, болоті і однією лінзою на два сліпі ока я не дуже конкурент на таких спусках. Але Діма навіть не думав відставати а перед самим спуском вийшов вперед. Для мене це був хороший варіант, треба було відключити мозок і постаратись всидіти на колесі , спуск пройшовся на одному диханні, далі 2 коротенькі підйомчики, швидкісний спуск по траві на якому виходжу вперед(непонятно нафіга) і фінішна пряма, просто ставиш більше крутиш сильніше, кожну секунду чекав Діму з колеса, але він не з’явився. Я преший, емоції на фініші переповнювали, не знаю як? але мені це вдалося.
Ще раз вітання Андрію з першою і точно не останньою перемогою в Карпатах!

Дякую всім хто дочитав! До зустрічі.

Фото Ліда Шулак і Назар Проців

Комментариев нет:

Отправить комментарий