воскресенье, 22 марта 2015 г.

3 дні, 2 Чемпіоната

Підготовка до сезону почалась як планував, зал,станок, виїзд на шоссе. В цьому році ще додав бассейн, дуже крута штука, сподобалось .Але в лютому щось з моїм організмом пішло не так. Майже місяць хвороби, просто вибив мене з колії, перші ви
їзди давались важко і здавалося що  відновлення займе дуже багато часу.
В цьому році Ялтинські весняні чемпіонати України переїхали в Ужгород.
Тиждень відновлення на шоссе, ще тиждень звикання до байку який відпочивав майже 4 місяці і я вирішив що участь у змаганнях мені не завадить. Головна задача яку поставив перед собою не ввалювати на всі 110%, а поберегти себе.



П'ятниця. Перший день ,пролог. Довжина траси 3.3 км. Роздільний старт. вискочив на годинку з роботи, проїхав кружок, "проригався"(Ура!перий старт є!) і знову на роботу.
По трасі, поблизу ужгородського кра'єру, нічого складного, 1 стрьомний спуск і один прикольний камінчик, а так дави на педалі і їдь швидше.












































Субота, гонка КК на малому крузі
Задачі мінімльні, щоб не округлили раніше 6(з семи) круга і щоб не догнали дівчата :)
Стартую плавно, пропускаю всіх швидких і штовхающихся.
Перший круг був найскаднішим, потім вкатився і поїхав соїм темпом.
Але всодно на трасі вистачало суперників, на жодному крузі не залишався сам і боротьба була присутня всю гонку.





































 Тримати хороший темп виходить, але встати на ноги і прискоритись взагалі нема сил.
Відриватись від суперників допомогали ті хто наздоганяв, одного разу Льоша Жданович(який пробився на першому колі) і Рисенко на останньму колі. В підйом я ще не розучився на хвості сидіти далі важче :)
Всі задачі виконані,кайф отримав. Ура! Ще дякую всім вболівльникам, зібралось багато друзів, прийшла кохана і на всій трасі була супер-пупер підтримка від якої хотілось тільки посміхатись.


Як завжди Giant XTC Advanced 27.5 не підвів, а лише радував своєю ідеальною роботою!




Виявилося що в неділю відкритий чемпіонат області по шоссе. Враховуючи що я потроху починаю закохуватись в цей цікавий вид велосипедного спроту не тільки як глядач по телевізору, а як і наїзник "шоссейки", тому я не мав ніякого морального права пропустити таке дійство.
Я так і думав це дійсно круто, розборки на великих швидкостях, постійне смикання, тактика...просто супер.
З самого початку  тримався основної группи, на відриви не реагував(доречі відрив який склався на початку гонки так і доїхав на фініш, Геращенко-Титаренко-Русія-Набока)
На розвороті після якого починається самий мощний підйом, чуть затупив, а вкінці підйому не вдалось втриматись за групу. Але я не здавався, а ще в мене з'явився молодий попутчик,за домогою якого десь після 4-5 кілометрів доганялок вдалось влитись в групу. Далі постійне смикання, вкінці перед фінішним підйомом всі трохи збавили і готувались до фініша. Я одразу вирішив, що не буду дьоргатись а просто доїду в своєму темпі. Почались роздачі, але відразу закінчились за 50 метрів від мене(ехх треба було може і потерпіти). Ще одна полочка і фінішний торчок, я лише наблюдав за розборками і заїхав в своєму темпі.
 Трек на страві https://www.strava.com/activities/272220766

Через тиждень знову ЧУ. Апхіл на Анталовецьку і кантрі на трассі "Шахта".

1 комментарий: